Дистанційне навчання 6 клас математика 20.01.2016

Тема уроку Додатні і від'ємні числа. Число нуль.

Переглянути відеоурок по заданій темі  https://www.youtube.com/watch?v=t8H2kNmEmqQ

Прочитати параграф 21. Розв'язати: №921, 922,925(усно), 935,937

Домашнє завдання: Вивчити параграф 21. Розв'язати №933, 936

Історична довідка:

З історії виникнення додатних та від'ємних чисел.

        Відомо, що натуральні числа ви­никли у зв'язку з лічбою предметів, потребою вимірювання, поділу на частини згодом привели до дробо­вих чисел. А от від'ємних чисел не знали ні стародавні єгиптяни, ні вавилоняни, ні греки.
     Давайте послухаємо, як самі від'ємні числа розкажуть про себе. Уявіть собі, що...
    Іде прийом до числової множини нових членів. За столом головую­чого сидить Професор Нуль. Зал заповнений натуральними і дробовими числами. А на сцені сидять від'ємні числа. Вони дуже просять прийняти їх до числової сім'ї. Голо­вуючий пропонує їм розповісти свою біографію.
    Уперед виходить Мінус Одини­ця і починає розповідь.

- Виникли ми, від'ємні числа, в Китаї понад 2000 років тому у зв'язку із розв'я-занням рівнянь. Тільки в ті часи знаків "+" та "-" ще не було, то нас, на відміну від додатних чисел, зображали іншим кольором. Додатними числами позначали майно, наявні гроші. прибуток, їм раділи і зображали червоним кольором (китайці їх називали "чен"), від'ємними числа­ми позначали борг, збитки і зобра­жали їх чорним кольором (їх нази­вали "фу"). Такий спосіб зображен­ня використовувався в Китаї до се­редини XIII століття, поки вчений Лі Є не запропонував зручніше поз­начення. Цифри, що зображали від'ємні числа, перекреслювали рискою навкіс: (- 25) - 25.

У V-VI ст. від'ємні числа систе­матично застосовували в індійській математиці. Тут їх уже тлумачили так, як ми це робимо тепер.

У творах індійських матема­тиків Браемагурта і Бхаскара (VІІ-ІХ ст. н. е.) уже були записані правила дій для додатних і від'ємних чисел

В Європу від'ємні числа проникали важко. Німецькі вчені спочатку називали їх "числами від сатани", "абсурдними числами", бо "в них усе навпаки: додавання їх зменшує суму, а віднімання — збільшує."

Сучасне позначення додатних і від'ємних чисел із знаками "+" та "-" ввів наприкін-ці XV ст. німецький математик Відман. Однак і після цього багато математиків не визнавали їх. В європейській науці від'ємні числа почали широко застосовувати тільки із часів великого французького вченого Рене Декарта, який у

книжці "Геометрія" зобразив від'ємні числа за допомогою "монорейкової дороги", тепер ми її називаємо числовою прямою.

У розробці питань, пов'язаних з від'ємними числами, велику роль відіграли праці математика М. В. Остроградського. Він наро­дився на Полтавщині 1801 року. Розповідають, що вже в дитинстві він завжди ходив із шнурком у кишені, прив'язавши до нього камінець, за допомогою якого вимірював глибину всіх криниць. Остроградський навчався в гімназії, в Харківському університеті на механіко-математичному факультеті. У 1822 році він їде до Парижа, де привертає до себе увагу французьких учених. Його вважали науковим авторитетом у галузі математики і механіки, символом стійкості та енергії.

М. В. Остроградський був чудовим учителем, він писав:

"Краще вчиться не той, хто старанно за­пам'ятовує прочитане, а той, хто набуває вміння використати його".